Тактична та снайперська стрільба, тренування груп, огляд та незалежна оцінка зброї
Стрільба з нестабільних положень. Психологія.
Освоївши стандартні положення для стрільби, кожен стрілок хоче спробувати себе в нестабільних, адже за умови вони найбільш наближаються до реального життя.
При перших же спробах - виникають певні труднощі при виконанні влучного пострілу.
Психологічно основна проблема полягає в тому, що стрілок вже звик стріляти зі стабільних статичних положень. Отже, при нестабільному положенні стрілок підсвідомо буде пробувати зупинити рух зброї, який він бачить через приціл. Але це оманлива спроба стабілізуватися - адже таку зупинку коливань стрілок здійснює за рахунок затискання м’язами.
Проблеми такої стабілізації полягають в тому, що:
- при пострілі зміниться відкат зброї, оскільки м’язи будуть напружені, та ще й на кожен постріл напружені по різному.
- ніхто не може утримувати напруження м’язів в одному положенні
- ми маємо затримку між тим, що бачимо та приймаємо рішення від 0,3 до 0,6 секунди.
В реальності маємо такий набір хибних помилок:
- ми затисли м'язами зброю, щоб не рухалося зображення в прицілі,
- м’язи утримують зброю з різним напруженням,
- рух зміщення зброї при виконанні пострілу ми не бачимо, тому, що не дозволяє це зробити наша реакція на подію
- ще й додатково порушують наші відчуття віддача та звук від пострілу.
Наслідки цього такі - ми не влучили, хоча були впевнені, що зробили все правильно.
Тому саме головне, при виконанні пострілу не намагатися зупинити рух сітки прицілу по цілі, а спробувати розслабитися та повільно тягнути спуск.
Адже тільки розслаблене тіло правило поглине відкат зброї.
Для того, щоб коливання були мінімальними нам потрібно знати та застосовувати основні правила стрільби з нестабільних положень. Ми їх опишемо в наступній статті.
І ще важливо- холості тренування. Без цього успіху не буде.